Універсальна транслітерація

Для того, щоб транслітерацію кирилиці було зручно використовувати для практичних потреб, вона має задовольняти наступні умови:

Однозначність. Правила транслітерування мають бути однозначними в обидва боки. Це означає, що будь-який український текст можна транслітерувати, а потім з цього транслітерованого результату однозначно відновити початковий текст.
Використовувати тільки основні символи латинського алфавіту.
Простота. Правила перекодування мають бути простими для того, щоб людина могла писати латинськими буквами без необхідности запам'ятовувати довгий список правил і виключень
Зрозумілість. Має сенс вибрати правила так, щоб люди, які не знають української мови, все ж змогли прочитати, хоча б приблизно, відтрансльований текст.

Наступні правила перетворення можна вважати загальнопринятними:

Кирилиця	Транслітерація

а	a
е	e
и	y
і	i
о	o
у	u

б	b
в	v
г	gh
ґ	g
д	d
ж	zh
з	z
к	k
л	l
м	m
н	n
п	p
р	r
с	s
т	t
ф	f
х	kh
ш	sh

Пом'якшення (м'який знак) можна передавати за допомогою j, яка в міжнародному фонетичному алфавіті позначає пом'якшення. Зручно також використовувати j для позначення йотованих голосних:

Кирилиця	Транслітерація

є	je
ї	ji
ю	ju
я	ja

Оскільки в українській мові існують буквосполучення йа, йе, йі, йу (найефективніший, найінформативніший), для розрізнення цих буквосполучень від я, є, ї, ю, будемо використовувати h як розділювач, тоді, для спрощення, те саме правило можна застосовувати і для йо:

Кирилиця	Транслітерація

йе	jhe
йі	jhi
йу	jhu
йа	jha
йо	jho

Оскільки j після приголосної транслюється як м'який знак, для й після приголосної зручно застосувати апостроф. Відповідне буквосполучення читається так само, як є, ї, ю, я після апострофа. Буквосполучення ьо, а також ьа, ье, ьі, ьу на початку слова можна передавати відповідно ho, ha, he, hi, hu. З точки зору прочитання це правило не є принциповим, оскільки слів, які починаються з м'якого знака не буває. Але це правило спрощує написання відповідних буквосполучень за допомогою транслітератора.

Буквосполучення	На початку слова	Після приголосної

йе	jhe	'jhe
йі	jhi	'jhi
йу	jhu	'jhu
йа	jhe	'jhe
йо	jho	'jho

ье	he	jhe
ьі	hi	jhi
ьу	hu	jhu
ьа	he	jhe
ьо	ho	jho

Букви, ц, ч, щ, і буквосполучення тс, тш, шч, штш розрізняємо за допомогою розділювача h:

Кирилиця	Транслітерація

ц	ts
тс	ths
ч	tsh
тш	thsh
щ	shtch
шч	shtsh
штш	shthsh

Цікаво, що такі прості правила можна зрозумілим чином розширити для передавання символів инших кириличних алфавітів:

Буква	Транслітерація	Коментар

ѧ	ah	Малий юс в сучасній українській мові замінено на я.
ѩ	jah	Малий йотований юс.
э	eh	Тверда білоруська е.
ѥ	jeh	Лігатура і та є.
ѣ	ih	Їть в сучасній українській мові замінено на і, проте він вживається досі в русинській і церковнослов'янській мовах.
ꙟ	jih	Вибір правила мотивований тим, що буква позначала назалізований і.
ъ	oh	Вибір правила мотивований тим, що у болгарській мові позначає середнє о.
ё	jo	Буква відповідає українським буквосполученням йо і ьо в білоруській і русинській мовах. А в російській — у випадках, коли чергується з е.
ѫ	uh	Великий юс.
ѭ	juh	Великий йотований юс.
ў	w	Білоруське коротке у.
ѻ	wh	Широке о.
ѡ	whh	Буква омега відповідає грецькій ω і вживалася тільки для нумерації.
ѿ	wthh	Лігатура ѡ і т вживалася у деяких словах.
ы	yh	Тверда и вживається в білоруській, лемківській, російській, русинській і церковнослов'янській мовах.
ѵ	jy	Іжиця відповідає грецькій букві υ (або латинській y) і читається як и (після дев'ятки: д, т, з, с, ц, ч, ж та р), або як і після решти приголосних, наприклад: фѵзика, стѵль.
ѷ	jyh	Альтернативна іжиця.

ѳ	fh	Буква фіта використовувалася замість грецької θ. У сучасній українській мові ѳ читається звичайно як ф (Ѳедір), а в запозичених словах — як т (меѳод). У проєкті змін до правил, пропонується альтернативнии запис і читання як т у деяких словах. Наприклад: мѵѳ (міф/мит), еѳер (ефір/етер).
ѕ	dz	Буква, яка відповідає українському буквосполученню дз.
дз	dhz	Буквосполучення слід відрізняти від відповідної букви.
џ	dzh	Буква, яка вісповідає українському буквосполученню дж. Її також використовували у поетичній збірці «Русалка днѣстровая».
ђ	dzhh	М'яка дж.
дж	dhzh	Буквосполучення слід відрізняти від відповідної букви.
љ	lh	Лігатура л і ь транслюється аналогічно палатальному l в португальській мові.
њ	nh	Лігатура н і ь транслюється аналогічно палатальному n в португальській мові.
ѱ	ph	Хоча транслітерація псі не відповідає вимові, це не страшно, оскільки буква в основному використовується для нумерації.
ҁ	q	Копа транслюється дуже просто, оскільки є відповідником латинській q.
ѯ	qh	Хоча транслітерація ксі не відповідає вимові, це не страшно, оскільки буква в основному використовується для нумерації.
ћ	tshh	М'яка ч.

ꙗ	`a	Альтернативне написання для букви я. У сучасному письмі не використовується.
ѐ	`e	Наголошена е. Використовується в македонській мові.
ѝ	`y	Наголошена и.
ј	`j	Використовується замість й у південнослов'янських мовах, а також у Драгоманівці.

ѓ	ghh	М'яка македонська г.
ќ	khh	М'яка македонська к.

Приклад транслітерації

Оскільки правила універсальної транслітерації дозволяють набирати, фактично будь-який символ слов'янської кирилиці, універсальний транслітератор можна використовувати для набору багатьма мовами. На жаль, це призводить до того, що якщо ви набираєте одномовний текст, досить часто ви можете помилково набрати символ з иншої мови.

Основні помилки, які виникають при наборі:

Українська мова. Оскільки правила транслітерації розроблялися на основі української транслітерації, українська мова є найбільш зручною для набору. Головною проблемою є буквосполучення йо і ьо, які транслюються за допомогою jho, щоб відрізнити від ё. Причому для написання й після приголосних необхідно відділити її апострофом. Такої проблеми не має русинська мова, в якій вживається ё. Аналогічна проблема виникає при написанні буквосполученнь дз і дж. Для усунення цих проблем, зроблено окрему версію українського транслітератора, який не вміє писати неукраїнські букви.
Білоруська мова має букву ё, зате буквосполучення дз і дж зутрічаються частіше і навіть можуть подвоюватися. Але головною проблемою є незручність набору букв э та ы. Саме тому в білоруському транслітераторі ці літери позначаються за допомогою e та y, як це прийнято в білоруській латинці.
Російська мова. Попри те, що в російській мові букви э та е читаються так само, як у білоруській, букву э простіше набирати як eh. оскільки вона зустрічається дуже рідко. Російський транслітератор відрізняється тільки правилом для букв и та ы — позначаються i та y відповідно. Окрім цього, ts транслюється як тс, а для позначення букви ц використовується латинське c, як це звичайно робиться в російській транслітерації.
Південнослов'янські мови. Головною незручність я вважаю неможливість набрати ј за допомогою одного символа латинської клавіатури. Те саме стосується букв ѓ і ќ. На жаль, я не володію жодною з цих мов, щоб судити про зручність набору ними. З тої ж причини не написав окремого транслітератора для них. Але я не думаю, що носії цих мов будуть користуватися моїм транслітератором.

Для зручности, а також для максимальної сумісности з одномовноми версіями транслітератора введено альтернативні буквосполучення для позначення кириличних букв. При зворотній транслітерації використовується перше сполучення:

ѓ	ghh, `g
ќ	khh, `k
ц	ts, c
ч	tsh, ch, tch, cz
щ	shtch, shch